Перевод: с английского на украинский

с украинского на английский

у протиставлення

См. также в других словарях:

  • протиставлення — я, с. Дія за знач. протиставити і протиставитися …   Український тлумачний словник

  • протиставлення — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

  • та — I див. той. II спол. єднальний. 1. Уживається для поєднання двох рівноправних синтаксичних одиниць; за значенням відповідає спол. і . 1) Поєднує однорідні члени речення. || Поєднує в інтонаційне ціле два слова, що виражають єдине поняття або коло …   Український тлумачний словник

  • опозиція — ї, ж. 1) Протидія, опір кому , чому небудь; протиставлення своїх поглядів, дій або своєї політики іншим поглядам, діям або політиці. Бути в опозиції. 2) Загальна назва партій, груп, які виступають проти правлячої партії, групи або проти політики… …   Український тлумачний словник

  • хіба — 1) част., пит. Уживається як допоміжний підсил. засіб у пит. реченні з відтінком сумніву, здивування, недовіри тощо. || Уживається в риторичному питанні для вираження впевненості, переконливості у протилежній відповіді. || Уживається як… …   Український тлумачний словник

  • ай — I виг. 1) Виражає біль, переляк, страх і т. ін. 2) Виражає незадоволення, докір, осуд, жаль і т. ін. 3) Виражає подив, захоплення, схвалення і т. ін. II спол., діал. Уживається для поєднання частин сурядного речення або членів речення із… …   Український тлумачний словник

  • антитеза — и, ж. 1) Протилежність; протиставлення. || літ. Стилістичний прийом, що полягає у зіставленні протилежних думок або образів для посилення враження. 2) філос., лог. Те саме, що антитезис …   Український тлумачний словник

  • диз'юнкція — ї, ж. 1) У мовознавстві – відмінність, протиставлення, різниця. 2) Логічна операція, що полягає у з єднанні двох чи більше висловлювань за допомогою логічного спол. або в нове, складне судження …   Український тлумачний словник

  • зате — спол. 1) Уживається для протиставлення речень або членів речення; проте, однак. || Уживається у складі складеного сполучника. 2) рідко. Уживається для приєднання підрядних наслідкових речень; тому …   Український тлумачний словник

  • і — I невідм., с. Дванадцята літера українського алфавіту на позначення голосного звука і . •• Ста/вити (поста/вити) кра/пку (крапки/) над і а) уточнювати сказане, не залишати нічого недомовленим; б) доводити до логічного завершення. II 1. (й), спол …   Український тлумачний словник

  • коли — I присл. 1) часу. В який час. || Уживається в питальних реченнях. || У риторичних запитаннях і вигуках, що припускають негативну відповідь. || З підсилювальними частками ж, то. •• Є коли/ достатньо часу. Нема/ коли/ немає вільного часу; ніколи.… …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»